Економіка

1) Валютний ринок

Зростаючий попит на готівкову валюту з боку населення супроводжується відповідним збільшенням торгів на міжбанківському валютному ринку. Курс продажу (ask) готівкового долара в обмінниках по ряду областей вже виріс до 29-29,5 грн/дол. При цьому курс, за яким долар можна купити в банках, не перевищує позначки в 28,15-28,2 грн/дол, а середньозважений курс НБУ за цей час виріс з 27,8 до всього 28,1 грн/дол (+1,07%). До того ж, додався непов'язаний з цими подіями сезонний фактор - продаж НАК "Нафтогазом" валютної виручки в обсязі понад $ 250 млн.

Для менеджерів банків, що мають достатню ліквідність, ситуація, що склалася - хороша можливість отримати високий прибуток, купуючи долар на міжбанківському валютному ринку і перепродуючи валюту до мережі обмінників або приватним фізичним особам - валютникам.

Таким чином, ажіотажний попит населення на валюту в наступні кілька днів, швидше за все, продовжить підкріплювати обсяги торгів і курс на міжбанку. Однак, можливості для купівлі валюти як у населення, так і у банків - вкрай обмежені. Так, незважаючи на ажіотажний попит, інвестиційний ресурс для покупки валюти у домогосподарств відсутній, а кожен придбаний долар - це відкладене максимум на кілька тижнів споживання, яке може бути забезпечене тільки зворотньою конвертацією в гривню.

Важливо нагадати, що, починаючи з 2015 року, сальдо купівлі готівкової валюти населенням продовжує зберігати від'ємне значення. Тобто, для підтримки вищого рівня життя, ніж можуть забезпечити поточні доходи, домогосподарства використовують раніше сформовані накопичення; чиста купівля валюти населенням в 2015-му склала - $ 1,55 млрд., в 2016-му - $ 2,5 млрд., в 2017-му - $ 2,14 млрд., за 10 м. 2018 - $ 1,68 млрд.

Щодо банків, то вони зараз обмежені в можливостях викуповувати валюту через нормативи відкритої боргової валютної позиції в 5% від регулятивного капіталу. Якщо відштовхуватися від даних за 01.11.2018, то максимальна сума, на яку банки можуть збільшити свою валютну позицію, становить всього 2,5 млрд. грн. ($ 88,7 млн). З огляду на те, що жоден з банків не зможе день в день реалізовувати додатково придбану валюту на мережі обмінників - навіть при песимістичному сценарії обсяги торгів на міжбанку в період підвищеного ажіотажного попиту не мають зрости більш, ніж на $ 40-50 млн. в день.

При середньодобовому обсязі торгів на міжбанківському валютному ринку за попередній тиждень в $268 млн. І яскраво вираженою Національним банком готовністю підтримувати курс, валютні коливання повинні припинитися вже протягом 7-10 днів, після чого обмінний курс повернеться до попереднього рівноважного значення (до 28 грн.).

Непередбачуваний фактор курсоутворення - ймовірність спекулятивних атак на курс великими банками в обхід існуючих нормативів. Тому, Національний банк повинен заборонити учасникам ринку, які порушують норматив відкритої валютної позиції - нарощувати таку до приведення її до нормативів. За цим же принципом повинні відсікатися заявки на купівлю валюти на міжбанку.

2) Банківський сектор і відсоткові ставки

Незважаючи на відсутність щоденної банківської статистики по відтоку вкладів, за опосередкованими ознаками ми бачимо, що вчорашній невизначеності щодо майбутнього формату воєнного стану не вдалося спровокувати втечу вкладників і підвищити ймовірність банківської кризи. Про це свідчить зростання залишків на коррахунках банків у НБУ, які на початок 27.11 - становили 59 млрд. грн., проти 50,7 млрд. на 23.11. Дійсно, зростання залишків на коррахунках спричинене не притоком нових депозитів, а погашенням депозитних сертифікатів НБУ. Однак, якби банки зіткнулися з істотним відтоком коштів, то використовували для виплат, в першу чергу, власний і найдешевший ресурс у вигляді зайвих залишків на коррахунку в НБУ.

У той же час, за 26.11:

• тільки один банк отримав кредит рефінансування (овернайт) на суму в 2 млрд. грн.; це традиційна кредитна активність НБУ для останнього місяця.
• український індекс міжбанківських ставок виріс на 0,02% з 18,35% (23.11) до 18,37% (26.11), що можна вважати нормальними коливаннями стабільного ринку
• ефективні ставки прибутковості ОВДП на вторинному ринку залишилися на незмінному рівні, а обсяг операцій в 263,2 млн. був нижче стандартного середньодобового обсягу торгів (за 22.11 і 23.11 обсяг операцій склав 716 і 1339 млн. грн. відповідно).

Таким чином, зараз немає необхідності вводити мораторій на дострокове зняття вкладів і такий крок може тільки знизити рівень довіри до банківської системи.

3) Фондовий ринок і капіталізація українських компаній

Оцінюючи наслідки введення невизначеного формату воєнного стану, ми точно не можемо орієнтуватися на індекс української біржі, зважаючи на його занадто низьку капіталізацію та ліквідність. Однак в українській економіці є цілий ряд великих компаній, що котуються на закордонних фондових біржах: Варшавській, Лондонській, Франкфуртській, Паризькій та інших. Відстежуючи динаміку акцій таких компаній за останні 2 дні, ми можемо зрозуміти, як міжнародні інвестори оцінюють ймовірність посилення агресії РФ і можливий вплив воєнного стану на економічну активність.

Так, незважаючи на свій рекордний урожай за останні 2 дні українські аграрії істотно втратили в капіталізації. У тому числі акції «Agroliga» впали на 9,9%, «Kernel» на 7,2%, «Astarta» на 2,4%, «Industrial Milk Company» впали на 14,5%, «Ovostar Union» на 3,5%, а також Coal Energy на 9,6% і «Ferrexpo» на 2,2%. В першу чергу, така динаміка пов'язана з активністю міжнародних інвесторів, що базується на їх очікуваннях, що українські компанії не зможуть експортувати весь зібраний урожай.

У той же час, акції компанії МХП зросли на 1,5%, що пов'язано з високим використанням м'ясопродуктів як в мирних, так і військових умовах. Відповідно, зовнішній інвестор вважає, що при загостренні військових ризиків, виручка і доходи МХП в цілому залишаться стабільними.

Ми прогнозуємо, що протягом 7-10 днів, скоріш за все акції, які знизилися на тлі політичних ризиків, відіграють назад, так як прийнятий формат гібридного стану не несе ніяких ризиків для української економіки.

Що стосується українського фондового ринку, то за 26.11 Індекс українських акцій (індекс UX), в який входять акції шести компаній: Райффайзен Банк Аваль, Центренерго, Донбасенерго, Мотор Січ, Турбоатом і Укрнафта, впав на 1,97% щодо вчорашнього значення, що є звичайним тижневим лагом коливання курсу.

Але якщо проаналізувати динаміку індексу протягом місяця, то ми чітко побачимо, що сьогоднішнє зниження на 1,97% не є результатом введення воєнного стану в Україні, а просто продовженням траєкторії свого падіння, яке почалося ще 18 листопада через природність сезонного тренду.

4) Інвестиції та економічна активність

Цей розділ був написаний до голосування Ради за гібридний формат воєнного стану, який не повинен відобразитися на економічній активності в Україні, зважаючи на рівень обмеженості застосованих заходів на цивільні відносини. Сценарій описаний нижче розглядає поведінку української економіки при збереженні поточної активності конфлікту з РФ і, паралельно, посилення лідерських позицій Президента і БПП в незмінному політичному ландшафті наступних 5-ти років.

Очевидно, економічна активність безпосередньо залежить від рівня політичних ризиків. Для України, де великий бізнес становить не менше 70% економіки, а малий і середній функціонують як аутсорсингові підприємства, орієнтовані на акціонерів і працівників перших, залежність економіки від політичного ландшафту особливо висока. Тому що левова більшість великого бізнесу, так чи інакше, залежить від державної машини національного рівня і не може бути ізольована від політичних ризиків.

Отже, будь-які зміни в політичному кліматі України, на фоні введення Військового стану і посилення позицій «Блоку Петра Порошенка» і безпосередньо Президента будуть мати прямий вплив на економічну активність.

Традиційно, за 3-4 квартали до початку Президентських виборів українська економіка збавляє темпи зростання, а весь великий бізнес «згортає» інвестиції. При цьому, завдяки істотному припливу грошей під вибори (в середньому $1,5-2 млрд.) і відповідного зростання внутрішнього попиту, економіка може продовжувати зростання. Але в загальному рахунку, через зниження інвестицій таке зростання є нестабільним і короткостроковим. І є лише результатом непропорційно високого припливу готівки під вибори.

З іншого боку, після проведення виборів всього за перші два квартали в країні встановлюються нові правила «патронування» і нові умови співпраці, установка нових пайових частин між представниками бізнесу та влади, створюються необхідні політичні умови для відновлення економічної активності.

Таким чином, якщо майбутній військовий стан виступить гарантією посилення позицій «БПП» в Парламенті і другого Президентського терміну для Порошенка, весь накопичений за поточний рік інвестиційний потенціал буде реалізований вже протягом наступних 2-3 кварталів, замість, як очікувалося, з тим же тимчасовим лагом - тільки після планових президентських виборів. За нашими оцінками, це 3,3% зростання реального ВВП. Ми не стверджуємо, що військовий стан сприяє інвестклімату, але в ситуації поточного політичного напруження і залежності прав власності від співпраці з тією чи іншою політичною силою, гібридний варіант воєнного стану дійсно може мати позитивний вплив на економічне зростання.

5) Співпраця з МВФ

Вчора стало відомо про позицію Міжнародного валютного фонду щодо співпраці з Україною після введення воєнного стану. У ситуації, що склалася, звучали заяви про припинення співпраці до завершення конфлікту, що загрожувало б економічній стабільності України. Однак, представник МВФ в Україні Йоста Люнгман офіційно заявив: «МВФ не має ніяких юридичних обмежень для продовження співпраці з Україною в цій ситуації».

Запровадження воєнного стану, як випливає із заяви, незважаючи на очікування, жодним чином не вплинуло на нашу співпрацю з МВФ. Відзначимо, що у Фонду немає певних формальних заборон на співпрацю з країнами, залученими до військових конфліктів. Приклад України, де п'ятирічний збройний конфлікт на сході країни не перешкоджає активній співпраці з МВФ, підтверджує це твердження.

У такому рішенні МВФ спирається на вже сформовану міжнародну практику. Фонд не припиняв співробітництва з Грузією в 2008 році, коли країну охопили відразу два - грузино-абхазький і грузино-осетинський - конфлікти. У тому ж році Грузія отримала від МВФ кредит за програмою Stand-By в розмірі $ 223,8 млн. Єгипет, де воєнний стан був введений в зв'язку з терористичними актами в квітні 2017 року і буде діяти до січня 2019 р., погодив з МВФ дві кредитні програми за програмою EFF у 2017 і 2018 рр. на $ 3,18 і $1,93 млрд відповідно.

Найбільш показовим прикладом подібної практики є співпраця МВФ з Іраком і Афганістаном. Незважаючи на політичну і соціальну нестабільність Близького і Середнього Сходу, Ірак після війни в 2003 р. отримав допомоги від МВФ на $5,19 млрд, а Афганістан після війни 2001-2014 рр. $274,5 млн.

Таким чином, можна з упевненістю говорити, що україно-російський конфлікт і загострення військової напруги в зоні Керченської протоки не становлять загрози для співпраці України і МВФ.

6) Зміни в логістиці через блокаду Азовського моря

Військова агресія Росії проти України всі чотири роки негативно впливала на перевезення вантажів: як через залізницю, так і через порти українського Приазов'я. Сумарно відправка вантажів з Бердянська з 2014 по 2017 рік знизилась на 30%, або 2,4 млн тонн, кількість суднозаходів - на 32% або 342 суден. Перевалювання товарів через Маріуполь знизилось на 50% або 6,5 млн тонн, кількість суднозаходів - на 58% або 532 суден. Перевезення через Донецьку залізницю знизились з 99,3 млн т до 48,6 млн тонн за 2014-2017 роки. За результатами 10 місяців 2018 року сумарне перевалювання вантажів через порти України склало 108 млн тонн. У цьому обсязі частка Бердянська займала лише 1,48%, Маріуполя - 4,64%.

Втім, через Маріуполь продовжують експортуватися досить великі партії чорних металів - 3,6 млн тонн за 10 місяців 2018 роки (66% від всієї перевалки порту), через Бердянськ - агропродукція - 0,82 млн т (30% від всієї перевалки порту).

Таким чином, повна блокада військовим флотом РФ портів Маріуполя і Бердянська може негативно позначитися на експортному потенціалі України і повністю припинити комерційне судноплавство в українській частині Азовського моря.

Система озер Перекопського перешийка, який відділяє Україну від окупованого Криму, не придатна для каботажного судноплавства мінімум з двох причин: ці озера не пов'язані між собою; їх середня глибина всього 2 метри, в той час як для річкових суден потрібна глибина не менше 4 метрів.

Україна не має іншої альтернативи, крім вивезення всіх вантажів з Донбасу сухопутним шляхом, залізницею.

У випадку необхідності залізниця має всі шанси впоратися з вивезенням всього обсягу вантажів, який зараз перевалюють гавані Бердянська і Маріуполя, як в порти «Великої Одеси», Миколаєва і Херсона, так і в інші частини нашої країни.

Але для цього потрібно:

Перекинути додаткові локомотиви і вагони на залізничні станції Приазов'я.

Для Донецької залізниці, яка працює на порт «Маріуполь», буде потрібно мінімум 8 додаткових локомотивів до 57 наявних, а також мінімум 966 вантажних вагонів.

Для Придніпровської залізниці, яка працює на порт «Бердянськ», мінімум 5 додаткових локомотивів до наявних 122 одиницям, а також мінімум додаткових 74 вантажних вагони. У своїх розрахунках ми виходимо з припущення, що порти і залізниця в 2018 році збережуть перевалювання вантажів та інші показники роботи на рівні 2017 року.

Порт «Маріуполь» в 2017 році перевалив 6,5 млн тонн вантажу. Це 14,3% від загального вантажообігу Донецької залізниці в 2017 році в 45,5 млн тонн.

У 2016 році вантажопотік Донецької залізниці був на 32% вище від показника 2017 року, або 71,7 млн ​​тонн вантажів. На ті ж 32% за 2016-2017 роки впав обсяг добової перевалки вантажів через Донецьку залізницю - від 195 940 тонн до 133 170 тонн, а також середньодобова кількість оброблених вагонів - від 3089 вагонів до 2123 вагонів на добу. Головна причина такого просідання показників - «блокада Донбасу» в лютому 2017 року, після якої припинилися легальні поставки вугілля з окупованих територій України.

Цікаво, що кількість наявних локомотивів в розпорядженні Донецької залізниці за 2016-2017 роки знизилась на 51,35%, або з 80 до 42 електровозів і з 31 до 15 тепловозів. Тобто, залізничники змогли вдвічі збільшити ефективність використання наявного в регіоні парку локомотивів.

Блокування судноплавства в Маріуполь обернеться 14,3% додаткового вантажопотоку для Донецької залізниці. Отже, щоб вивезти з Донбасу до чорноморських портів додаткові 6,5 млн тонн вантажу, Донецькій залізниці буде потрібно передати мінімум 8 додаткових локомотивів (якщо відштовхуватися від продуктивності використання локомотивів, досягнутої в 2017 році).

Порт «Бердянськ» в 2017 році перевалив 2,4 млн тонн, що становить 2,47% від вантажопотоку Придніпровської залізниці (ПЗ) в 97,6 млн т в минулому році. У свою чергу, перевезення вантажів Придніпровською залізницею в 2016-2017 роках скоротилося на 1,4%, або з 99, 4 млн тонн до 97,6 млн т. На ті ж 1,4% в 2016-2017 роках скоротилися середньодобові перевалювання вантажів, з 267,42 тисяч тонн до 271,66 тисяч тонн, а також середньодобова кількість оброблених вагонів - з 4113 вагонів до 4039 вагонів.

Протягом останніх двох років чисельність парку тепловозів і електровозів Придніпровської залізниці становила ті ж 122 одиниць. Тому, якщо заблокованим стане і порт «Бердянськ», вантажопотік Придніпровської залізниці зросте лише на 2,47%, для яких потрібно буде згадані вище мінімум 5 додаткових локомотивів і 97 вантажних вагонів.

При цьому існують два фактори, які можуть штучно сповільнювати вивезення вантажів з Приазов'я в інші регіони України:

1. «вузьке місце» залізниці - перегін Комиш-Зоря - Пологи, проміжна ланка в сполученні Запоріжжя-Маріуполь. Цей перегін є одноколійним, працює на тепловозній тязі, тому його пропускні можливості менші двоколійного перегону на тепловозній тязі Камиш-Зоря-Волноваха, який здатний пропустити 24 вантажні потяги на добу (фактично по перегону Камиш-Зоря-Волноваха проходить лише 18 поїздів на добу).
2. У випадку введення воєнного стану для залізничників пріоритетними стануть військові вантажоперевезення, а не цивільні. Про таку опції попереджає радник міністра оборони Юрій Бірюков.

Таким чином, блокада Азовського моря і відповідна втрата перевалки через Маріупольський і Бердянський порти, на яких припадало лише 6,1% вантажообігу - цілком може бути компенсована додатковим навантаженням на залізницю і подальшим експортом продукції через порти Чорного моря. Для цього потрібно збільшити локомотивний парк Донецької і Придніпровської залізної доріг всього на 13 локомотивів. Закономірності, виявлені нами раніше, показують, що навіть якщо цього не станеться, негативний ефект від блокади Азовського моря не перевищить 0,1% ВВП.

Науковий керівник - Михайло Кухар, економіст IMF group Ukraine